Приїхавши до села Шевченкове рекомендуємо відвідати три туристичні локації:
– Екоферма «Вікінги Карпат»
– Бойківська стародавня кузня Володимира Гавриша «вогонь і вино»
– Пасіка у Миколи «Сон на вуликах»
Є дві згадки про заснування села Шевченкове 1469 рік та 1515 рік. Від самого початку заснування було економічно розвинутим районом, на території якого діяли: фабрики, гамарні та водяні млини. Місцеві жителі завжди були працьовитими і дружелюбними. Село, яке подарувало світу Василя Тисяка і Климентину Попович, які залишили великий слід у історії. В 1868 році — побудовано фабрику сільськогосподарських знарядь праці, власником якої був єврей Готліб і яка існувала до 1930 року. Активно видобували залізну руду. У присілку Жакля діяла гамарня, де виготовляли залізні машини-січкарні. Якщо порівнювати статистичні дані 1857 та 1939 років. Можна побачити, що кількість населення збільшилась з 1966 до 2910 тисяч жителів, що свідчить про постійний розвиток села. У туристичному путівнику(1937 рік), село Велдіж було одним із пріоритетів для відвідування туристами, через багатий ліс (дерева, гриби, ягоди, звірі), велику кількість будиночків для проживання на літній сезон, літні купання у річці Свіча і підкорення Карпатських вершин, якими оточений Велдіж «Велика діжа», власне від чого й пішла назва.
PS:
Як ведмідь по Велдіжі бродив.
От уявіть собі ситуацію: ви – господар, який зранку вийшов на власне подвір’я та бачить перед собою ведмедя, який поїдає овець, перед тим як взяти до рук сокиру, ви швидко міняєте штани від подиву і ховаєтесь за дверима, щоб він вас не побачив, а потім селом чимчикуєте до повітової ради села, що сповістити про біду, яка відбулась одного літнього ранку 1929 року. Цю інформацію ми знаходимо у книзі про «Мисливство на Галичині» в якій були зібрані історії 1920-1930 років.
З книги ми дізнаємось, про те що повітова рада села Велдіжа надсилає листа до головного лісничого Юліуса Фойгта з проханням допомогти у полюванні на ведмедя. Довгий час тривали полювання. Мисливці ніяк не могли зловити ведмедя, надто вже хитрим був той шкідник. Аж ось, їм вдалось натрапити на нього в лісі, пролунав перший постріл, страшним ревом ведмідь повалився на землю та через хвилю знову піднявся на задні лапи і тільки за другом пострілом в серце, звіра було вбито. Вражали його розміри, висота ведмедя становила 2.15 метри, вага 273 кілограми, а лапа 30 сантиметрів. Вподобавши місцеву дівчину він поселився у поселення Жакля, де через 8 років йому знову судилось вбити ведмедя, тільки вже куди меншого за розмірами.
Назвичайно красиве відео з історичною довідкою та принадами поселення Терезівка в селі Шевченкове ви можете переглянути за посиланням: https://fb.watch/3Uoqgoi5tH/