ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ
«АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 31790584
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ)
інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.

  1. Інформація про суб’єкта господарювання.
    ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», юридична адреса:
    (місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи підприємства (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)
  2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи
    Планована діяльність, її характеристика.
    Видобування пісковику в якості сировини для виробництва каменю бутового та щебеню будівельного відбувається із Шевченківського родовища, що знаходиться 10,0 км на південь від с. Шевченкове Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (Спеціальний дозвіл на користування надрами No3770 від 27 грудня 2005 року). Родовище розробляється з 1975 року. Державною службою України з питань праці надано гірничий відвід No 3178 від 03 лютого 2017 року, площею 22,08 га. Корисна копалина родовища представлена палеогеновими відкладами світло-сірого кольору з характерним масивним обрисом, де майже повністю відсутні нашарування аргілітів та сланців.
    Видобування на Шевченківському родовищі (кар’єрі) пісковиків провадитиметься відкритим методом по автотранспортній системі розробки із тимчасовим відвалоутворенням біля західної межі родовища. Гірничі роботи будуть проводитись на горизонті з відміткою 734,0м; 722,0 м в об’ємі 30 тис. м3. Розкривні роботи виконані в повному обсязі і в поточному році проводитись не будуть. Для складування розкривних порід відведена площа 5,0 га. Відвал бульдозерний, одноярусний, висотою 4-6 м. Для транспортування корисних копалин на ДСУ є автодороги.
    Потужність розробки гірничої породи кар’єру шляхом рихлення гірських пластів буро- вибуховими роботами становить 47000 т/рік. Комплекс вибухових робіт, від доставки на гірську дільницю вибухової речовини до проведення вибуху, з дотриманням усіх вимог технологічного регламенту, виконує підприємство філія ДП «НВО ПХЗ»«КАРПАТИВИБУХПРОМ». При річній потребі гірничої маси в кількості 30 тис. м3 необхідно пробурити 244 свердловини. Кількість масових вибухів становить 12 серій.

Технічна альтернатива 1
Розробка родовища відкритим способом одним-двома добувними уступами висотою до 6 метрів без використання вибухових робіт. У зв’язку з тим, що технологія використання розробки тільки відкритим способом призводить до зменшення потужності та відповідно конкурентно спроможності готової продукції, застосування даної технології на Шевченківському родовищі пісковиків є недоцільним. У зв’язку з викладеним далі ця альтернатива не розглядається.
Технічна альтернатива 2
Розвідування нового родовища пісковиків. У зв’язку з великою вартістю проведення робіт надалі альтернатива не розглядалась.
3.Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.
Шевченківське родовище (кар’єр) пісковиків розташовується на непродуктивних землях площею 16,4 га в урочищі Шандра, на відстані 10 км південніше с. Шевченкове Вигодської територіальної громади, Калуського району, Івано-Франківської області. Поверхня родовища має гірський уступоподібний вигляд. Абсолютні відмітки поверхні родовища коливаються в межах 620-750 м.
Географічні координати ліцензійної площі родовища:
Номери кутових точок Т.1
Т.2
Т.3
Т.4
Т.5
Т.6
Т.7
Т.8
Координати
Північної широти ״46 ׳49 48° ״49 ׳49 48° ״52 ׳49 48° ״58 ׳49 48° ״46 ׳49 48° ״44 ׳49 48° ״43 ׳49 48° ״43 ׳49 48°
Східної довготи ״34 ׳52 23° ״36 ׳52 23° ״40 ׳52 23° ״58 ׳52 23° ״04 ׳53 23° ״45 ׳52 23° ״41 ׳52 23° ״37 ׳52 23°
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
В якості територіальної альтернативи розглядався варіант відмови від реалізації планованої діяльності та зміни цільового призначення земельної ділянки. Зазначена альтернатива не розглядається, так як: – підприємство існує та має спеціальний дозвіл на користування надрами No3770 від 27 грудня 2005 року з метою видобування корисних копалин; – Шевченківське родовище пісковику експлуатується з 1975 року. Відмова від зміни цільового призначення призведе до порушень вимог земельного законодавства – використання даної ділянки не за цільовим призначенням.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2 не розглядається.

  1. Соціально-економічний вплив планованої діяльності.
    Введення в експлуатацію додаткових виробничих процесів – це створення нових робочих місць. Розширення виробництва, передбачає поповнення місцевих бюджетів, що домінує покращення соціальної інфраструктури в регіоні. Корисні копалини родовища пісковиків слугують для виготовлення щебеневої фракційної продукції та відсіву. Основними споживачами продукції є підприємства області, які займаються будівництвом, експлуатацією, утриманням та ремонтом автомобільних доріг, цивільним, промисловим та іншим будівництвом об’єктів.
  2. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
    Розвідані запаси пісковиків Шевченківського родовища по категоріях: А, В, С1, С2 становлять 8077,47 тис.м3. Продуктивність Шевченківського родовища 30 тис.м3/рік. Державною службою геології та надр України було видано СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ, площею 16,4 га на користування надрами Шевченківського родовища з метою видобування пісковику в якості сировини для виробництва каменю бутового та щебеню будівельного терміном дії до 27 грудня 2021 року (Наказ No3770 від 17.01.2013 р.). Державною службою України з питань праці надано

    гірничий відвід No 3178, площею 22,08 га. Акт про надання гірничого відводу Шевченківському родовищу пісковиків від 03 лютого 2017 року, реєстраційний номер No3179.
    Планові втрати (втрати корисної копалини в масиві та експлуатаційні втрати корисної копалини при вибухових роботах, при навантажуванні, розвантажуванні та транспортуванні) становлять 1500 м3. Видобування на Шевченківському родовищі (кар’єрі) пісковиків провадитиметься відкритим методом по автотранспортній системі розробки із тимчасовим відвалоутворенням біля західної межі родовища. Гірничі роботи будуть проводитись на горизонті з відміткою 734,0 м; 722,0 м. Розкривні роботи виконані в повному обсязі і в поточному році проводитись не будуть.
    Розробка корисних копалин ведеться з попереднім розпушенням буро вибуховим методом. Відвантаження передбачається екскаватором VOLVO-340.
    Висота уступу – 12 м, ширина розвалу породи після вибуху – 15 м, ширина бурової заходки – 9,9 м, ширина транспортної смуги – 12 м, ширина проїжджої частини – 8 м, призма обвалу– 3,0 м.
    Змінна продуктивність кар’єру – 161 м3. Річний плановий об’єм видобування корисних копалин в розпушеному стані – 40,5 тис. м3. Загальний об’єм екскавації корисної копалини в щільному тілі на видобувних роботах – 34500 м3. Для складування розкривних порід відведена площа 5,0 га. Відвал бульдозерний, одноярусний, висотою 4-6 м. Розкривні роботи проведені в повному обсязі, тому відсипка не проводитиметься. Комплекс вибухових робіт, від доставки на гірську дільницю вибухової речовини до проведення вибуху, з дотриманням усіх вимог технологічного регламенту, виконує підприємство філія ДП «НВО ПХЗ» «КАРПАТИВИБУХПРОМ». Вихід породи з 1 м.пог. Свердловини – 10 м.. Вага заряду в 1 м.пог. свердловини – 22 кг. Річна потреба у свердловинах – 244 шт., кількість масових вибухів – 12 серій на рік.
    Режим роботи Шевченківського родовища – в дві зміни 250 днів у рік.
  3. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:
    Екологічні та інші обмеження планової діяльності встановлюються згідно Законодавства України, включаючи Земельний кодекс України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону земель», «Про охорону навколишнього природного середовища», технічними умовами, містобудівними умовами та обмеженнями.
    • цільове використання земельної ділянки;
    • не допущення забруднення земель відходами виробництва;
    • дотримання містобудівних умов та обмежень;
    •не перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у
    повітрі за межами санітарно-захисної зони;
    • не перевищення допустимого рівня шуму на сельбищній території;
    •систематичний контроль за зсувними процесами уступів і бортів та за станом
    водовідвідних канав;
    • дотримання нормативів ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів
    будівництва»;
    •дотримання нормативного розміру санітарно-захисної зони, встановленої для
    підприємства відповідно до ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів» Підприємства по видобуванню гірських порід VІ-VІІ категорій: доломітів, магнезитів, азбесту, гудронів, асфальту відкритою розробкою – 300 м, СЗЗ витримана;
    • питне водопостачання для працівників здійснювати відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;
    • рекультивація порушених земель після завершення гірничих робіт.
    Щодо технічної альтернативи 1
    Аналогічні щодо планової діяльності.
    Щодо технічної альтернативи 2
    Аналогічні щодо планової діяльності.
  4. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:
    До початку робіт в кар’єрі проведено всі маркшейдерські розрахунки по створенню опорної сітки, зйомки і заміри гірничих виробіток, опрацьовано матеріали раціонального використання

грунту, передбачено заходи протидії підтопленню, просіданню, передбачено охоронні заходи об’єкту.
Перед початком здійснення видобувних робіт проведено:

  • з території кар’єру знято родючий шар грунту та заскладовано в окремий відвал, для подальшого використання під час відновлюючих рекультиваційних робіт, із виконанням заходів щодо збереження його родючої здатності та попередження виникнення ерозії;
  • на території кар’єру вийняті розкривні породи та заскладовані в окремий відвал, для подальшого використання під час відновлюючих рекультиваційних робіт;
  • виконані заходи щодо інженерної підготовки та захисту території від природних несприятливих явищ (зсувів, ерозії, змивів, захисту території кар’єру від підтоплення грунтовими та поверхневими водами тощо) із урахуванням результатів інженерно-геологічних вишукувань.
  1. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
    Можливі впливи діяльності з будівництва та експлуатації на довкілля включають:
    Клімат та мікроклімат. Передбачено вплив за даними щорічних спостережень.
    Повітряне середовище. Викиди забруднюючих речовин при розробці кар’єру шляхом
    рихлення гірничих пластів буро-вибуховими роботами; під час проведення розкривних, виймально-навантажувальних робіт; під час роботи гірничої техніки і автотранспорту на території кар’єру.
    Джерелами викидів вказаних виробничих процесів в атмосферне повітря викидаються забруднюючі речовини: діоксид азоту, сірчистий ангідрид, вуглецю оксид, бенз(а)пірен, вуглеводні граничні С12-С19, суспендовані частинки, недиференційовані за складом, парникові гази.
    Аналіз виконаних розрахунків, для визначення оцінки впливу викидів на стан атмосферного повітря показав, що максимальні концентрації, з врахуванням фонового забруднення, на межі СЗЗ нижче максимально разових концентрацій (ГДК м.р.) кожної забруднюючої речовини.
    Водне середовище: На родовищі, в процесі пошукових робіт, не виявлено водоносного горизонту, що свідчить про незначну та суху тріщинуватість пісковиків. Гідрогеологічні умови родовища задовільні, корисна копалина розташована вище рівня підземних вод. Домінуюча роль водопостачання належить водам четвертинних піскогалькових утворень. Влаштування примусового водовідливу та водовідведення не потрібно. Забруднення чи інші негативні впливи на стан підземних та грунтових вод неможливе, оскільки під час експлуатації кар’єру виконуються заходи щодо попередження потрапляння забруднюючих рідин та відходів в навколишні землі.
    Негативного впливу на навколишнє водне середовище (підземні та поверхневі води) під час експлуатації кар’єру не передбачається.
    Ґрунт: Тимчасове порушення геологічної будови природного рельєфу денної поверхні з утворенням кар’єрної виїмки. Виїмка та переміщення ґрунтових порід в межах кар’єру. Для усунення можливих негативних впливів на геологічне середовище та грунти, передбачається виконання природоохоронних рекультиваційних робіт з відновленням порушених роботами земель та їх заліснення.
    Можливим джерелом забруднення грунту можуть бути паливо-мастильні матеріали, технічні рідини, що зберігаються неналежним чином, а також будівельні залишки.
    Всю неорганізованість, що створює вказані ризики, можна не допускати при належному управлінні роботами і суворому контролю за витратою сировинних матеріалів, за відходами, за їх утилізацією, згідно чинного законодавства.
    Природно-заповідний фонд: Території ПЗФ (вищого та нижчих рангів) у межах площі кар’єру відсутні.
    Експлуатація кар’єру не зачіпає землі природних заповідників, національних парків або інших об’єктів Заповідного Фонду.
    Рослинний і тваринний світ: Реліктові рослини та рослини що перебувають під охороною (Червона книга) на прилеглих територіях та в межах впливу кар’єру відсутні.
    Негативного впливу від масового вирубування дерев чи значних негативних порушень природних умов існування фауни не передбачається.
    Культурна спадщина: Вплив на культурну спадщину відсутній.

Навколишнє соціальне середовище: Здійснення негативних впливів не передбачається. Експлуатація кар’єру позитивно впливає на рівень зайнятості місцевого населення та розвиток економіки і промисловості району.
Навколишнє техногенне середовище: Негативного впливу під час реалізації видобувної діяльності на промислові, житлово-цивільні і сільськогосподарські об’єкти, наземні та підземні споруди, соціальну організацію території, пам’ятки культури, архітектури, історії та інші елементи не передбачається, так як вони розташовані поза зоною впливу даного об’єкту.

  1. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).
    Планована діяльність належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із пунктом 1 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
  2. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав).
    Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля немає.
  3. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
    Планується провести дослідження впливу планової діяльності на повітряне середовище, водне середовище, геологічне середовище та ґрунти, рослинний та тваринний світ, техногенне та соціальне середовище під час рекультивації та експлуатації полігону ТПВ.
    Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля передбачений у відповідності із ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» No 2059 VII від 23 травня 2017 року.
  4. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.
    Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає:
    підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
    проведення громадського обговорення планованої діяльності;
    аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової
    інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
    надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
    врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
    У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
    Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
    Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.
    На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і

пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

  1. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
    Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб- сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
    Надаючи такі зауваження і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльностів Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
    У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.
  2. Рішення про провадження планованої діяльності.
    Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде
    Спеціальний дозвіл на користування надрами No 3770 від 27 грудня 2005 року (видобування пісковику в якості сировини для виробництва каменю бутового та
    щебеню будівельного)
    (вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»)
    що видається
    Державною службою геології та надр України
    (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)
  3. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до
    Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації
    (найменування уповноваженого органу,
    76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 А,тел./факс 52-61-50, e-mail: main@eco.if.gov.ua
    поштова адреса, електронна адреса,
    (0342) 52-61-50, Пліхтяк Андрій Дмитрович
    (номер телефону та контактна особа)