СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це
остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником
хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини
крові, так звані СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини і
захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та
інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної
системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних
інфекцій. Хвороба розвивається повільно, протягом 8–12 років і закінчується
клінічною картиною, яку назвали СНІДом. До цього часу СНІД залишається
невиліковною хворобою.
Шляхи інфікування.
ВІЛ-інфікована людина – це носій вірусу, здатний заражати здорову
особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом
з кров’ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері
потрапляє в кров здорової людини чи дитини.
Вірус передається:
• при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову
оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини
вірус проникає в організм статевого партнера;
• через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутріш-
ньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров’ю,
нестерильний медичний інструмент;
• дитині від ВІЛ-інфікованої матері – інфікування відбувається під час
вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.
Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час
не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших
-насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період
безсимптомного носійства може тривати 8 – 10 і більше років, після чого
розвивається СНІД.
Збудник СНІДу найчастіше вражає:
• ін’єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними
шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін’єкційним
шляхом;
• сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби
індивідуального захисту – презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику
зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива
до пошкоджень, через які вірус проникає в кров. Дещо менш ризикованим є
оральний секс, хоча віруси зі сперми можуть проникати в організм і через
поранену оболонку ротової порожнини.
Ризик зараження зростає при наявності у партнерів венеричних хвороб,
оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість
інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведено, що жінки в 3 рази частіше заражаються
при статевому акті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих
жінок.
У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження
інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров’я вагітної,
кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки
та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові
дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 – 12
тижні вагітності, проте у більшості випадків зараження немовлят відбувається в
момент пологів.
Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни
при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а
також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням
цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних
інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та
стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового)
забезпечують безпеку їх застосування.
СНІД не передається:
Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість
інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок
в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається
побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному
проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба
боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також
дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи, тріщинки. Безпечним
щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського
користування – лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись в
громадському транспорті.
Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли
комар жалить людину, він впорскує свою слину, де вірусу практично немає. В
організмі комахи вірус розмножуватись не здатний.
Чи можна вберегти себе від СНІДу?
На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому
головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових
випадків інфікування. У зв'язку з цим, необхідно:
• приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти
таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під
тиском з боку однолітків та наркодільців;
• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів,
тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує
можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних
захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на
строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в
анотації – проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи
АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;
• сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого
неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 – 50 % осіб,
що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ отож, вірогідність
інфікування надзвичайно висока;
• пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх
потрібно терміново лікувати;
• не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні
наркотиків. Для кожної ін’єкції слід використовувати одноразовий стерильний
шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип’ятити шприци багаторазового
вживання чи промивати їх дезрозчином;
• важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти
народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше
звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.
ВАШЕ ЗДОРОВ’Я – У ВАШИХ РУКАХ!
ЄДИНИЙ СПОСІБ ДІЗНАТИСЯ ЧИ Є В ОРГАНІЗМІ ВІЛ – ПРОЙТИ
ТЕСТУВАННЯ