Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи

Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи.

Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання.

І якщо в Європі уже давно відмовилися від вживання води з криниць, то в Україні вони є основним джерелом питної води для майже 75% сільського населення.

Ще 10 років тому фахівці відзначали погіршення якості води з поверхневих джерел внаслідок зростаючого антропогенного навантаження.

Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водонітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьозелених водоростей тощо).

І перш за все це стосується нітратів. Нітрати – це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 45 мг/л, то така вода не шкідлива для вживання. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, його забрудненні стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!

З метою попередження негативного впливу нітратів на здоров»я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань пов»язаних з водонітратною метгемоглобінемією, особливо серед дітей віком до 3-х років, фахівцями Долинського відділу Калуського районного ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» впродовж року здійснювався моніторинг за вмістом нітратів у воді криниць та каптажів, яка використовується для споживання дітьми віком до 3-х років.

За 11 місяців 2022 року за санітарно-хімічними показниками досліджено 97 проб води з індивідуальних та 7 проб з громадських криниць населених пунктів територіальних громад.

За результатами лабораторних досліджень води відібраноїз індивідуальних криниць концентрація нітратів перевищувала нормативний показник на територіях сіл Оболоня, Старий Мізунь, Тяпче, Мала Тур»я, Тисів Болехівської міської ради. Власникам індивідуальних криниць надавались відповідні рекомендації.

Вплив нітратів на організм людини полягає у тому, що надходячи до травного каналу з водою, вони під впливом кишкової мікрофлори відновлюються в нітрити. Останні потрапляють у кров і блокують гемоглобін шляхом утворення метгемоглобіну, що не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його. Отже, що більше гемоглобіну перетворилося на метгемоглобін, то менша киснева ємкість крові.

Якщо нітрати надходять в організм дорослих у надмірних, але не дуже високих дозах, концентрація метгемоглобіну збільшується незначно. Це майже не позначається на стані здоров’я, проте у хворих на анемію або серцево-судинні захворювання можуть посилитися прояви гіпоксії.

Однак у немовлят та дітей, особливо першого року життя, спостерігається дефіцит ферментів, які перетворюють метгемоглобін, що призводить до його накопичення. Саме тому, що менша дитина, то тяжче перебігає хвороба. У разі накопичення метгемоглобіну знижується насичення артеріальної крові киснем, виникає кисневе голодування. Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи.

Підвищений вміст нітратів у воді сприяє підвищенню ризику щодо онкологічної захворюваності населення.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:

  1. За можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Уміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук.
  2. Не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування.
  3. 3 обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів.
  4. Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.

 

Начальник Долинського відділу

Калуського районного відділу

ДУ “Івано – Франківський обласний

центр контролю та профілактики хвороб

Міністерства охорони здоровя України”                             

Юліана КОНИК