Важкі метали – це ряд хімічних елементів, вельми токсичних для всього живого. Вони оточують нас всюди: в складі побутових хімічних розчинів, в грунті, у воді, в атмосфері. Сьогодні тисячі російських танків і бронемашин забруднюють землю паливно-мастильними матеріалами, а спалені продовжують завдавати шкоду вже як металобрухт. Це канцерогенне сміття, і поки воно залишається на землі, отруює навколишнє середовище важкими металами, які потрапляють у ґрунтові води, а шкідливі речовини накопичуються в тканинах людини роками і навіть десятиліттями.
Отримати отруєння такими метали, як свинець, ртуть, кадмій, мідь, хром, нікель, кобальт, цинк, сурма можна, навіть не проживаючи в мегаполісі або біля великих підприємств, і не стикаючись з виробничими «шкідливостями». За статистикою, більшість отруєнь важкими металами пов’язана з недбалим використанням побутової хімії, з ігноруванням техніки безпеки.
Постраждати від отруєння можуть ті люди, які їдять немиті рослинні продукти, п’ють неочищену воду, користуються ємкостями, не призначеними для зберігання харчових продуктів. Як наслідок – токсичні компоненти скупчуються в органах і тканинах людини. Поступово ресурси організму виснажуються, і виявляються ознаки інтоксикації – спочатку легкі (наприклад, невмотивована втома), а потім – типові для кожного окремо взятого металу.
Отруєння важкими металами відрізняється рядом типових ознак. Якщо отруєння сталося через потрапляння важких металів в шлунок, то першим ділом страждає саме травна система.
Спостерігаються такі перші ознаки:
підвищене газоутворення;
сильні і різкі болі в животі;
посилюється нудота, аж до блювоти;
розлад кишечника, сильний пронос.
Наприклад, при попаданні в організм ртутної пари вже протягом кількох годин можуть спостерігатися такі ознаки:
відчуття смаку металу в ротовій порожнині;
відчуття жару по всьому організму;
сильний пронос, можливо – з кров’ю і слизом;
втрата апетиту, наростаюча нудота, блювотні позиви;
різкі болі в скронях, в животі;
порушення з боку серцевої діяльності, дихальної системи.
Профілактичні заходи зазвичай полягають в дотриманні таких правил:
не можна забувати про виробничу техніку безпеки;
не можна ігнорувати правила утилізації акумуляторів і термометрів;
не слід використовувати мідні та оцинковані ємності для зберігання і вживання їжі і напоїв;
будь-які рослинні продукти потрібно мити безпосередньо перед вживанням;
не слід збирати гриби, ягоди, лікарські рослини, овочі, фрукти, якщо поруч розташовані великі промислові об’єкти або автостради;
не слід вживати воду, не знаючи її якості;
побутові хімічні розчини і рідини, а також лікарські препарати і лакофарбові вироби слід зберігати в строго відведених місцях, недоступних для дітей і психічно неврівноважених людей;
- при роботі з добривами і інсектицидами слід дотримуватися особливої обережності, застосовуючи всі необхідні засоби індивідуального захисту.
Завідувач санітарно-гігієнічної лабораторії
Долинського відділу Калуського районного відділу
ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Оксана КОНІВ